столочити

столочити
-лочу́, -ло́чиш, док., перех.
Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. || Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. || Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "столочити" в других словарях:

  • столочити — дієслово доконаного виду столочити дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • столочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до столочити. || столо/чено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • збродити — зброджу, диш, Вр. Столочити. Худоба збродила луку …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»